Інтернет-телефонія По-перше, Інтернет-телефонія - це не комп'ютерна телефонія. Поняття
комп'ютерної телефонії припускає можливість передачі голосу по
комп'ютерних мережах передачі даних за допомогою додаткових апаратних і
програмних засобів, Під це визначення потрапляють тисячі різноманітних
програм. У
цьому сенсі воно значно ширше, ніж просто передача голосу по Інтернету,
і охоплює різні офісні системи, центри телефонного обслуговування,
системи реєстрації переговорів, а також масу інших додатків. Інтернет
телефонія - лише одне з них, що характеризується тим, що голосовий
трафік передається по пакетним мереж передачі даних на основі протоколу
IP. Правильніше
називати цю область IP-телефонією чи службою пакетних голосових
з'єднань, що звучить менш помітно, зате найбільш точно відображає суть
справи. Важливо
розуміти, що IP-мережа є при цьому носієм телефонного трафіку, у той
час як розмова відбувається між абонентами міських чи офісних АТС. Таким
чином, цей процес, безумовно, відноситься до області телефонії,
докорінно відрізняється від того, що зараз в мережах передачі даних
називається передачею голосу поверх IP-протоколу.
Далі, існує цілий ряд різновидів Інтернет-телефонії. Історично
пальма першості належить усіляким Інтернет-телефонам, завдяки яким
можна було влаштовувати голосові переговори між двома мультимедійними
комп'ютерами. Оцифрований голос просто упаковувався в IP-пакети та пересилався через мережу Інтернет без жодної гарантії. Якість була жахливою, район застосування - неясною.
Нарешті, далеко не все з того, що відносять до Інтернет-телефонії, строго кажучи, нею є. Термін
«Інтернет-телефонія» часто застосовують для позначення технологій
передачі голосу через всі мережі IP - як публічні, так і приватні. Тим
часом слово «Інтернет» належить саме до публічних мереж, Тим не менш,
можна сказати, що IP-телефонія та Інтернет-телефонія стали майже
синонімами, і саме так ми їх і будемо використовувати, хоча це і не
цілком коректно.
Зараз
під Інтернет-телефонією розуміють в першу чергу таку технологію, в якій
голосовий трафік частково передається через телефонну мережу загального
користування, а частково - через Інтернет. Саме
таким чином здійснюються дзвінки з телефону на телефон, з комп'ютера на
телефон, з телефону на комп'ютер (тут замість номера телефону
використовується IP-адреса), а також став останнім часом особливо
популярним Surf'n'Call - дзвінок з Web-браузера на телефон
(переглядаючи якийсь корпоративний Web-сайт, користувач натискає мишкою
на кнопку виклику і отримує телефонне з'єднання з офісом цієї
компанії).
Умовно схему зв'язку двох абонентів Інтернет-телефонії можна представити так:
Ключовим елементом Інтернет-телефонії є зв'язка Шлюз - Інтернет - Шлюз. Шлюз являє собою комп'ютер-сервер, доповнений спеціальними платами розширення і відповідним програмним забезпеченням. Він служить інтерфейсом між передавальним звук пристроєм користувача (телефоном, комп'ютером і т.п.) і мережею Інтернет. Шлюз забезпечує прийом і перетворення даних у форму, придатну для пересилання по Мережі (і зворотне перетворення). Абоненту 1 усього лише потрібно зв'язатися з ним тим чи іншим способом. Шлюз,
що має вихід в Інтернет, передасть по Мережі дані на інший такий же
шлюз, найближчий до Абонента 2, після чого, зазнавши зворотне
перетворення, звук досягне мети своєї подорожі.
Розглянемо варіанти використання Інтернет-телефону й оцінимо вплив Мережі на якість звукового сигналу.