|
можливості інтернет Короткий огляд послуг, що надаються мережею.
Всі
послуги надані мережею Internet можна умовно поділити на дві категорії:
обмін інформацією між абонентами мережі і використання баз даних
мережі.
До числа послуг зв'язку між абонентами належать:
Telnet - віддалений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-який ЕОМ мережі Internet як на своїй власній. Тобто запускати програми, змінювати режим роботи і т.д.
FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Встановивши
зв'язок з віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із
віддаленого комп'ютера на свій чи скопіювати файл зі свого комп'ютера на
віддалений.
NFS (Network File System) - розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користуватися файловою системою віддаленого комп'ютера, як своєю власною.
Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. На
розмір поштового повідомлення в мережі Internet накладається таке
обмеження - розмір поштового повідомлення не повинен перевищувати 64
кілобайт.
Новини
- одержання мережних новин і електронних дощок оголошень мережі і
можливість приміщення інформації на дошки оголошень мережі. Електронні дошки оголошень мережі Internet формуються по тематиці. Користувач може за своїм вибором підписатися на будь-які групи новин.
Rsh (Remote Shell) - віддалений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на віддаленому комп'ютері стоїть ОС UNIX.
Rexec (Remote Execution) - виконання однієї команди на віддаленій UNIX-машині.
Lpr - мережевий друк. Відправлення файла на друк на віддаленому (мережному) принтері.
Lpq - мережевий друк. Показує файли які у черги на печатку на мережному принтері.
Ping - перевірка доступності віддаленої ЕОМ по мережі.
Talk - дає можливість відкриття "розмови" з користувачем віддаленої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видно запроваджуваний і відповідь віддаленого користувача.
Iptunnel
- дає можливість доступу до сервера ЛВС NetWare з яким немає
безпосередній зв'язок по ЛВС, а є лише зв'язок по мережі Internet.
Whois - адресна книга мережі Internet. За запитом абонент може одержати інформацію про приналежність віддаленого комп'ютера, про користувачів.
Finger - одержання інформації про користувачів віддаленого комп'ютера.
Крім перерахованих вище послуг, мережа Internet надає також такі специфічні послуги:
Webster - мережна версія тлумачного словника англійської мови.
Факс-сервіс - дає можливість користувачу відправляти повідомлення по факсимільному зв'язку, користуючись факс - сервером мережі.
Електронний перекладач - робить переклад присланого на нього тексту з однієї мови на іншу. Звернення до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти.
Шлюзи - дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, не працюють із протоколами TCP \ IP (Fido, Goldnet, AT50).
До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать наступні системи.
Gopher
- найбільше широко поширений засіб пошуку інформації в мережі Internet,
що дозволяє знаходити інформацію по ключовим словам і фразам. Робота
із системою Gopher нагадує перегляд змісту, при цьому користувачу
пропонується пройти крізь ряд вкладених меню і вибрати потрібну тему. У
Internet у даний час понад 2000 Gopher-систем, частина з яких є
вузькоспеціалізованими, а частина містить більш різнобічну інформацію.
Gopher
дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів, завдяки
чому користувач не витрачає багато часу і нервів. Він просто повідомить системі Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад двох тисячі, тому з їх допомогою не завжди просто знайти необхідну інформацію. У випадку виниклих утруднень можна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у 500 системах Gopher, звільняючи користувача від необхідності переглядати їх вручну.
WAIS
- ще більш потужний засіб одержання інформації, чим Gopher, оскільки
воно здійснює пошук ключових слів у всіх текстах документів. Запити посилаються в WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх на мові алгебри логіки, і це робить WAIS більш привабливою для користувачів-непрофесіоналів.
При роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щоб знайти необхідні їм матеріали.
У мережі Internet існує більш 300 WAIS - бібліотек. Але
оскільки інформація представляється переважно співробітниками
академічних організацій на добровільних початках, велика частина
матеріалів відноситься до області досліджень і комп'ютерних наук.
WWW - система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є найбільш потужним засобом пошуку. Гіпертекст з'єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад,
коли в тексті зустрічається нове слово або поняття, система, що працює з
гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, в якому це
слово або поняття розглядається більш докладно.
WWW
часто використовується в якості інтерфейсу до баз даних WAIS, але
відсутність гіпертекстових зв'язків обмежує можливості WWW до простого
перегляду, як у Gopher.
Користувач
зі свого боку може задіяти можливість WWW працювати з гіпертекстом для
зв'язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином, щоб власні
записи користувача як би інтегрувалися в інформацію для загального
доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так.
WWW - це відносно нова і динамічно розвивається. Встановлено
декілька демонстраційних серверів, у тому числі Vatican Exibit в
бібліотеці Конгресу США і мультфільм про погоду "Витки супутника" в
Мічиганському державному університеті. У якості демонстраційних також працюють сервери into.funet.fi (Фінляндія); into.cern.ch. (Швейцарія) і eies2.njit.edu (США).
Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Сервером
у мережі Internet називається комп'ютер здатний надавати клієнтам (у
міру приходу від них запитів) деякі мережні послуги. Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно в такий спосіб. По приходу запитів від клієнтів сервер запускає різні програми надання мережевих послуг. У міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів.
Все програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське і серверне. При
цьому програмне забезпечення серверу займається наданням мережевих
послуг, а клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачу запитів
серверу й одержання відповідей від нього.
5.2 Віддалений доступ (telnet)
Remote
Login - вилучений доступ - робота на вилученому комп'ютері в режимі,
коли ваш комп'ютер емулює термінал віддаленого комп'ютера, тобто ви можете робити все те ж (або майже всі), що можна робити зі звичайного термінала тієї машини. Трафік, що відноситься до цього виду роботи в мережі, в середньому становить близько 19% всього мережевого трафіку. Почати сеанс віддаленого доступу можна в UNIX, подавши команду telnet і вказавши ім'я машини, з якою ви хочете працювати. Якщо номер порту опустити, то ваш комп'ютер за замовчуванням емулює термінал тієї машини і ви входите в систему як звичайно. Вказівка номера порту дозволяє зв'язуватися з нестандартними серверами, інтерфейсами.
telnet - протокол емуляції терміналу, що забезпечує підтримку віддаленого доступу в Internet.
telnet
- так само називається програма в UNIX, яка обслуговує ці сеанси
роботи; telnet має і свій власний набір команд, які управляють власне
цією програмою, тобто сеансом
зв'язку, його параметрами, відкриттям нових, закриттям і т.д.; ці
команди подаються з командного режиму telnet, в який можна перейти,
натиснувши так звану escape-послідовність клавіш, яка вам повідомляється
при досягненні віддаленої машини.
Сеанс забезпечується спільною роботою програмного забезпечення віддаленої ЕОМ і вашої. Вони встановлюють TCP-зв'язок і спілкуються через TCP і UDP пакети. Взаємодія це дуже не просте, але результат чудовий. Сидячи, наприклад, у Швейцарії, можна працювати на машині в США так, як якби вона стояла поруч.
Для користування цією чудовою можливістю мережі необхідно мати доступ в Internet класу не нижче dial-up доступу.
|
|
|