|
БАНКІВСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ
БАНК
- це організація, створена для залучення грошових коштів і розміщення
їх від свого імені на умовах повернення, платності і терміновості.
Назва банку - посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців. Поряд
з банками переміщення грошових коштів на ринку здійснюють і інші
фінансові та кредитно-фінансові установи: інвестиційні фонди, страхові
компаній, брокерські, дилерські фірми і т.д. Але банки як суб'єкти фінансового ризику мають дві суттєві ознаки, що відрізняють їх від всіх інших суб'єктів.
По-перше,
для банків характерний подвійний обмін борговими зобов'язаннями: вони
розміщують свої власні боргові зобов'язання (депозити, вкладні
свідоцтва, ощадні сертифікати тощо), а мобілізовані на цій основі кошти
розміщують в боргові зобов'язання і цінні папери, випущені іншими. Це
відрізняє банки від фінансових брокерів і дилерів, що здійснюють свою
діяльність на фінансовому ринку, не випускаючи власних боргових
зобов'язань.
По-друге,
банки відрізняє прийняття на себе безумовних зобов'язань з фіксованою
сумою боргу перед юридичними і фізичними особами, наприклад при
приміщенні коштів клієнтів на рахунки й у вклади, при випуску депозитних
сертифікатів і т.п. Цим банки відрізняються від різних інвестиційних фондів, мобілізуючих ресурси на основі випуску власних акцій. Фіксовані
за сумою боргу зобов'язання несуть в собі найбільший ризик для
посередників (банків), оскільки повинні бути сплачені в повній сумі
незалежно від ринкової кон'юнктури, в той час як інвестиційна компанія
(фонд) усі ризики, пов'язані зі зміною вартості її активів і пасивів,
розподіляє серед своїх акціонерів.
Характерна
особливість комерційних банків, що відрізняє їх від державних банків і
кредитних організацій, полягає в тому, що основною метою їх діяльності є
отримання прибутку (в цьому полягає їх «комерційний інтерес» в системі
ринкових відносин).
У Російській Федерації всі кредитні організації банківського типу поділяються на два види: власне банки і кредитні установи. Під
банком розуміється комерційна організація, яка на підстав ліцензії ЦБР
залучає на умовах повернення грошові кошти та інші цінності юридичних і
фізичних осіб і розміщує їх від свого імені на умовах повернення,
платності і терміновості, а також здійснює розрахункові та інші
банківські операції.
Банки можуть створюватися на основі будь-якої форми власності - приватної, колективної, акціонерної, змішаної. Не
виключається можливість створення банків, заснованих виключно на
державній формі власності, які відповідно до чинного законодавства
можуть здійснювати свою діяльність на комерційній основі. Для формування статутних капіталів російських банків допускається залучення іноземних інвестицій.
Безпосередньо діяльністю комерційного банку керує правління. Воно несе відповідальність перед загальними зборами акціонерів і радою банку. Правління складається з голови правління, його заступників та інших членів.
Однією
з важливих функції комерційного банку є посередництво в кредиті, що
вони здійснюють шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в
процесі кругообігу фондів підприємстві і грошових доходів приватних
осіб. Особливість
посередницької функції комерційних банків полягає в тому, що головним
критерієм перерозподілу ресурсів виступає прибутковість їхнього
використання позичальником. Перерозподіл
ресурсів здійснюється по горизонталі господарських зв'язків від
кредитора до позичальника, за допомогою банків без участі проміжних
ланок в особі вищестоячих банківських структур, на умовах платності і
зворотності. Плата за віддані й отримані в борг засоби формується під впливом попиту та пропозиції позикових засобів. У результаті досягається вільне переміщення фінансових ресурсів у господарстві, відповідне ринковому типу відносин.
Значення
посередницької функції комерційних банків для успішного розвитку
ринкової економіки полягає в тому, що вони своєю діяльністю зменшують
ступінь ризику і невизначеності в економічній системі. Грошові
кошти можуть переміщатися від кредиторів до позичальників і без
посередництва банків, однак при цьому різко зростають ризики втрати
коштів, що віддаються в позичку, і зростають зайві витрати по їх
переміщенню, оскільки кредитори і позичальники не інформовані про
платоспроможність один одного, а розмір і терміни пропозиції коштів не збігаються з розмірами і термінами потреби в них. Комерційні
банки залучають кошти, які можуть бути віддані в позичку, відповідно до
потреб позичальників і на основі широкої диверсифікованості своїх
активів знижують сукупні ризики власників грошей, розміщених на
банківські рахунки.
Друга найважливіша функція комерційних банків - стимулювання нагромаджень у господарстві. Здійснення
структурної перебудови економіки має спиратися на використання головним
чином і в першу чергу внутрішніх накопичень господарства. Вони, а не іноземні інвестицій мають складати основну частину коштів, необхідних для формування економіки. Тим
часом всі її попередній розвиток не створювало у безпосередніх
виробників та інших суб'єктів господарського життя, включаючи населення,
достатніх стимулів до заощадження і накопичення ресурсів. Для підприємств пропорції розподілу отриманих доходів на споживану і накопичує частина встановлювалися директивним плануванням. При
невисокому рівні доходів населення його схильність до накопичення
перебувала на низькому рівні, а розбалансованість споживчого ринку
опустила цей рівень до мінімальної позначки.
Важливо
врахувати, що банківська система - це не тільки банки, а й кредитні
установи (тобто всі економічні організації, які виконують банківські
операції), а також спеціалізовані організації, які не здійснюють
банківських операцій, але забезпечують діяльність банків і кредитних
установ (розрахунково -касові центри і клірингові центри, кредитні магазини, фірми з аудиту банків ...).
Орієнтація
на автоматизацію всієї діяльності банків означає поступовий еволюційний
перехід від більш простих програмно-апаратних засобів до більш складним
з відповідним нарощуванням технічного, технологічного, кадрового
потенціалів з одночасним розширенням сфер використання банківського
капіталу.
Кількість
використовуваної техніки, в основному, визначається розмірами банку,
наявністю філій, що склалися зв'язками й іншими чинниками. Останнім
часом через зростання обсягів робіт, набору послуг, числа філіалів,
клієнтів і зв'язків виявляється тенденція придбання банками більш
потужних комп'ютерів і більш розвиненого програмного забезпечення (ПЗ).
Слід відзначити і прискорений розвиток засобів міжбанківської телекомунікації.
Велике поширення набуло світове співтовариство SWIFT. Число російських банків, які є членами SWIFT, найближчим часом може істотно вирости. Поширюються різні телекомунікаційні системи типу системи «Клієнт-банк». Для підвищення продуктивності банківських, фінансових та інших структур збільшилися поставки операційних «UNIX-систем».
Створення
нової технології окрім загальносистемних принципів потребує врахування
особливостей структури банківських систем і специфіки банківської
діяльності. Перш
за все, - це значна складність організаційного взаємодії, яка викликає
необхідність створення багаторівневих, ієрархічних систем (головний
банк, його філії, обмінні пункти) зі складними інформаційними зв'язками
прямого і зворотного напрямку. В
основу нової інформаційної технології закладається мережна архітектура,
широке застосування ПЕОМ та формування на їхній базі взаємозалежних
спеціалізованих АРМ. Створюються
АРМи різних рівнів управління - керівників, працівників підрозділів
банку, службовців та інших фахівців, зайнятих перетворенням інформації з
наступним об'єднанням АРМ різних рівнів і призначення в обчислювальну
мережу. Організаційна структура банку представлена на рис. 1.1.
Рис. 1.1 Організаційна структура банку
Важливим аспектом діяльності сучасного комерційного банку є валютні операції, зокрема, операції з готівковою валютою. В
даний час в країні функціонує величезна кількість пунктів обміну валют,
пропозицію вже перевищує попит, через що рентабельність операцій з
готівковою валютою знижується.
Одне
із завдань КБ, пов'язаних з обмінними пунктами - це концентрація зусиль
на вирішення послуг різного роду і підвищення ефективності цих послуг,
зменшення кількості паперових документів, що заповнюються в ручну,
збільшення клієнтури. Для ефективного вирішення цих завдань необхідна автоматизація основних операцій, вироблених в обмінних пунктах валют, тобто створення АРМ валютного касира. [3]
Перед проектувальниками системи стояли такі основні завдання:
-
Істотне підвищення продуктивності праці працівників обмінних пунктів та
інших підрозділів банку, що обробляють інформацію з валютних операцій;
- Поліпшення якості обслуговування клієнтів, збільшення пропускної спроможності обмінних пунктів;
- Скорочення чисельності персоналу, зайнятого малокваліфікованої, рутинною роботою;
- Включення системи «Обмінний пункт» в загальну автоматизовану систему банку.
Автоматизована система «Обмінний пункт» вирішує такі основні завдання:
- Проведення операцій з купівлі, продажу, обміну іноземної валюти.
- Установка і зміна курсів валют з необхідною періодичністю.
- Ведення загального реєстру валют.
- Контроль готівкового складу валют у касі.
-
Оформлення необхідної звітної документації: звітної довідки касира
обмінного пункту, підготовка реєстру проведених операцій (згідно довідки
113-І Центрального Банку РФ).
Система була налагоджена, проведена її апробація.
Відмінною
рисою функціонування системи «Обмінний пункт» є великий обсяг операцій
введення-виведення, читання, запису, передачі даних. Це
також підвищує вимогу до продуктивності ОС, тому використання
Windows2000 і WindowsXP переважно в порівнянні з попередніми версіями
даної операційної системи.
Ще однією перевагою ОС Windows2000 є дружній графічний інтерфейс, що спрощує і прискорює взаємодія користувача з комп'ютером.
У
процесі апробації системи «Обмінний пункт» виявилася необхідність
виділення з неї як функціонально незалежної структури АРМ «Обмінний
пункт». З
вищевикладеного можна сформулювати поставлену задачу, яка є змістом
даної дипломної роботи - розробити повнофункціональну систему обробки
інформації «Обмінний пункт» (далі СИСТЕМУ), між обмінними пунктами і
комерційним банком, керуючись основними положеннями інструкції № 113-І і
додатка 4 до цієї інструкції
Центрального Банку Російської федерації від 2 червня 2004 року.
Основні функціональні модулі системи:
1. АРМ Касира.
2. АРМ Адміністратора
3. АРМ Бухгалтера.
|
| Категорія: Мої статті | Додав: dfcbkm (14.11.2011)
|
| Переглядів: 957
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|